«Родинні історії війни». Памятаємо. Перемагаємо!

Доля моєї родини у Другій світовій війні.

Оповідач:Кузьменко Ніна Гаврилівна

Мій дід, Крижанівський Андрій Мусійович, до війни працював головою колгоспу. Та як тільки німці окупували рідний край, він став командиром партизанського загону. Недалеко від його хутора був збитий радянський літак, льотчику дивом вдалося врятуватися. А мій дід, ризикуючи власним життям, вирішив допомогти пораненому. Вночі вони добралися до дідового хутора, додому. Та тільки і встигли переступити поріг,як пролунали постріли. Німці розстріляли їх на очах моєї бабусі та двох малолітніх дітей. Так обірвалося життя мого дідуся. А на цвинтарі в одній могилі поховані Крижанівський Андрій Мусійович та невідомий льотчик. На жаль, ні фотографії діда, ні документів льотчика немає. Та в нашій родині всі знають цю історію і доглядають за могилою.

Мій рідний дядько Крижанівський Іван Андрійович пройшов через пекло Бухенвальду…